preload

Тимур Асланов: «Тут кожна історія – це шок»

У кадрі він суворий, переконливий і импозантний. В інтерв'ю Тимур говорить про те, що глядач бачить лише вершину айсберга, величезна частина колосальної роботи всієї команди найчастіше залишається по іншу сторону екрану. Ще в інтерв'ю – про небезпеку, яка трапляється на зйомках проекту, про сенс та принципи журналістики, про його мрії та наміри писати мемуари і багато чого ще цікавого.

— Що найкраще сталося з тобою за роки роботи на проекті?

— Найкраще це, звичайно, команда в нашому проекті «Гучна справа». На екрані глядач бачить лише ведучого, іноді, журналіста, а гігантська робота всієї групи залишається за межами кадру. Часто заради зйомки програми доводиться докладати титанічних зусиль і проявляти чудеса винахідливості всім, хто бере участь в процесі: і журналістам, і редакторам, і керівникам програми. В «Гучній справі» кожна історія — шок. Мене часто запитують знайомі та друзі: «Чому програма виходить так пізно, у 23:20?». Але ж такі сюжети ніяк не можна показувати дітям! І відразу виникає друге питання: «Це правда?». Хотілося б, щоб це було кіно. Але всі історії і люди, що пережили трагедію, – справжні. Зовсім недавно в ефірі була шокуюча історія про страшне і загадкове вбивство сім'ї в Прикарпатті. Там в лісі, біля дороги були знайдені вбитими троє дітей і двоє дорослих. Хіба таке просто так можна придумати?! Це велике горе для абсолютно реальних людей.

— Чого глядач не знає про ваш проект?

— Глядач не бачить закулісну роботу, він бачить лише вершину айсберга. Бувають історії, коли журналісти самі потребують захисту поліції. Була ситуація, коли на нашу журналістку під час інтерв'ю накинувся герой. Тільки тому, що вона сказала прямо, хто вона і на яку тему робить сюжет. А мова тоді йшла про махінації з житлом, які прокручують ріелтори. Цей чоловік був один з них, до речі. Він поводився настільки агресивно, що накинувся на дівчину і порвав їй блузку, тільки б його обличчя не знімали. На щастя, оператори і просто люди на вулиці кинулися на допомогу. Але все могло закінчитися і драматичніше. Ось такого глядач не бачить. Ми працюємо для того, щоб люди були більш інформованими, обережними і юридично підкованими.
І якщо хоча б однієї трагедії вдасться уникнути, значить ми працюємо не даремно. Правоохоронні органи часто забувають про те, що їх робота не тільки розслідувати скоєні злочини, а й запобігати ще не здійсненим. У нас немає жодних повноважень, а у них є всі важелі, щоб захищати українців від насильства. Поліція – це серйозний орган виконавчої влади, який організовує свою робіт у сфері правоохоронної діяльності. Але ось як вони це роблять – це вже інше питання.

— Якщо сняться кошмари про роботу, що там відбувається?

— Мені сни не сняться, можливо, це пов'язано з втомою, багато роботи. І чесно, часто буває, вырубаюсь – і нічого не сниться. Моя реальність настільки насичена подіями, що на сни вже нічого не залишається.

— Чого не варто робити навіть заради високих рейтингів?

— Брехати. Якщо ми будемо обіцяти одне, а насправді буде зовсім інакше, ми втратимо нашого глядача.

— Ким би ти був, якби не працював на ТБ?

– Звичайно ж, актором! У «Гучну справу» я потрапив саме завдяки акторській професії. У мене загалом три вищі освіти: юридична, економічна і третя — творча (магістратура «актор театру і кіно» Київського університету культури). Міг би працювати і юристом, і економістом, але душа тяжіє виключно до творчості. У свій час мені довелося працювати на кордоні, і зізнаюся, той досвід, що я там отримав, дуже допомагає мені і в акторській професії. Адже актор повинен щось нести в цей світ, у нього повинна бути творча наповненість, якщо ти порожній і тобі нічого сказати – ти не станеш великим актором. І ведучим такого проекту, як «Гучна справа», звичайно.

— Хто з близьких дивиться ваші проекти?

— Мама дивиться, тато дивиться. Друзі, знайомі, однокласники, однокурсники, колишні товариші по службі. Але вони часто не вірять, що це відбувається насправді, в реальному житті. Можливо, повторюся, але це важливо – історії справжні. Вони відбуваються в різних куточках України. Їх по-різному розслідують. Постраждалі, потерпілі, а іноді і підозрювані звертаються до нас, коли самі не можуть знайти справедливість. А наш девіз, це не порожні слова: «Працюємо заради справедливості». Як не крути, а журналістка була, є і буде четвертою владою. Ввімкнені камера, мікрофон, прямі запитання журналістів змінюють, все-таки, хід в різних кримінальних історіях. Приклади наших програм: історія з вбивством дівчини в Харкові – після розголосу затримали підозрюваного 16-річного підлітка. А до виходу програми він 45 днів був на свободі після злочину, хоча свідчення поліція вже мала на руках. Ще приклад: банда, яка після отримання кредитів грабувала пенсіонерів в Кривому Розі – після виходу передачі ватажка банди взяли під варту. На рахунку підозрюваних до 100 пограбувань, 87 осіб написали заяви в поліцію. Результат в кримінальних розглядах і судових позовах не може бути швидким, але він є.

— Якщо твоя дитина захоче працювати на ТБ?

— Завдання кожного з батьків у вихованні дитини – не нав'язувати їй своє бачення, не змушувати йти обраним батьками шляхом, а допомогти їй вибрати свою дорогу в житті. Якщо мій син все ж таки вирішить йти в цю сферу, то я йому чесно розповім всі розклади, все, що приховано від очей глядача. Адже глядачі бачать тільки красиву картинку, а те, що залишається за кадром, знають лише деякі.

— Чим будеш займатися на пенсії?

— Звичайно, хотілося б займатися улюбленою справою все життя. Адже коли залишаєшся без улюбленої роботи, навіть не важливо, в якому віці, – згораєш миттєво. Вважаю, що всім представникам творчих професій, – акторам, ведучим, журналістам, – поки є фізична можливість – пересуватися, думати, усміхатися – потрібно працювати. Про мемуари не думав. Але чому б і ні? Мені є дуже багато чого розповісти.

— Про що мрієш особисто ти?

— У мене завжди була мрія: повезти сина і показати йому море, і спробувати серфінг. Просто перед очима стояла картинка: море, мальовничі хвилі, і ти, як засмаглі хлопці в кіно, з легкістю встрибуєш на дошку. У мріях все це здавалося легким і красивим. Але реальність дуже сильно відрізняється від мрії. Білий пісок, хвиля, легкий морський бриз – все це було, але ... коли я сам спробував встати на цю чортову дошку і утримати рівновагу на ній, то це виявилося так важко! Я 15 років катаюся на лижах, але тут виявилося, що утриматися настільки важко, що я для себе вирішив: ок, гештальт закритий, мрія здійснилася, все, спасибі! Тепер потрібно придумувати собі інші мрії.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ
Тимур Асланов: «Тут кожна історія – це шок» Ведучий проекту «Гучна справа» виробництва IVORY films Тимур Асланов вже понад рік разом з командою проекту розповідає глядачам про найбільш резонансні злочини та махінації. ДЕТАЛЬНІШЕ
Міла Сивацька: «Мрію зіграти повію або божевільну» Міла Сивацька у свої неповні двадцять років має у творчому арсеналі більше десятка значних ролей. Вона встигла зіграти і авантюристку, і чарівницю, а в новому серіалі «Любі діти» (виробництво IVORYfilms), який стартує вже сьогодні на телеканалі «Україна», вона постане у ще одному несподіваному для себе образі. ДЕТАЛЬНІШЕ